Різдвяний Тризуб на радість дітям
Хто з нас з дитинства не чекав з таким благоговінням та трепетом казкове зимове свято – Новий Рік? Мандарини з апельсинами з радянських черг, подарунки від месткомів на "утрєніках", артемівське «шампанське» і телевізійний «хліб» по телебаченню – декілька заїжджених фільмів, останкінський "голубой оґоньок" на "общєпонятном язикє" та «мелодії і рітми зарубєжной естради»...
Але після метушні за щорічним сценарієм ми завжди згадували стародавні звичаї Різдва, Старого нового року та колядок.
Потроху штучні атрибути совка замінили справжні й природні традиції. Українці поступово об’єднують стрітення років у три свята – Святе Різдво, Святого Василя (власне Новий рік) та Святе Водохреща. Але всьому цьому передує Святвечір Миколая – 19 грудня очікує зараз майже кожна дитина. «Миколайчики» під подушкою це не чиновній кульок)
Але мова не про те. Головним атрибутом святкування Різдва та Нового року є Різдвяне дерево або Новорічна ялинка.
Зелена зимова красуня відображає древні символи людства – Світове древо і Всесвітню ось. Першу різдвяну ялинку встановили у Ризі у 1510 році. Хоча цю дату заперечували естонці, але політики прибалтійських країн домовились, що перша ялинка встановлена таки у Лівонії.
Традиція наряджати ялинку у багатонаціональній Ризі з’явилася, як результат змішання християнських та язичницьких обрядів. А у 1895 році американський інженер Ральф Моріс сконструював першу ялинкову гірлянду з маленьких лампочок.
На Росії різдвяні ялинки, як і більшість нововведень прижилися тільки за царським наказом Петра І. В Україні цей обряд завозили подорожуючи Європою громадяни.
До речі, священний синод російської церкви у 1916 році навіть роздивився в ялинці ворожі замисли і заборонив дитячу забаву. І лише у 1936 р. у Радянському Союзі ялинку дозволили, але ні як різдвяний символ, а новорічний. Дивно, що не як символ п’ятирічок)
Перші ялинкові прикраси та іграшки (скляні шари) з’явилися у Саксонії у XVI ст. В Україні перші іграшки робилися з ганчір’я, кольорових стрічок, соломи, а пізніше із паперу та фольги. Прикрашали ялинки також солодощами, горіхами та цукерками. Що роблять українці із задоволенням і в наші дні.
У радянські часи тематика ялинкових іграшок часто залежала від примх кремлівських партайгеносе. Скажімо, в часи сталінізму виробники орієнтувалися на смаки вусатого демона. Сталін поважав хокей – з’явилися ялинкові хокеїсти, полюбив цирк – зробили циркові персонажі. У 1960-е роки з’явилися кукурудзяні снопи та снопи збіжжя, щоб задовольнити Хрущова.
Верхівку ялинки с середніх віків прикрашали сріблястою різдвяної зіркою. Але у СРСР Віфлеємську зірку московські імперці замінили на червону рубінову «звєзду». На таку саму, які були на кремлівських баштах.
З ідеологічної точки зору зрозуміло, що навіть казковий вечір у совку перетворюється на імперську пропаганду. Але багато хто з громадян на це не звертав уваги. Виробляли червоних клонів аж до кінця 1980-х років. До речі, багато з яких збереглися по сей день в українських домівках. Між іншим, цей символічний знак несе не дуже добру енергетику .
У ті роки я став замислюватися – а що тепер буде на новорічних ялинках у українців? Московський анахронізм? Хіба українці за власну тисячолітню історію не придбали щось більш природне для цього дійства? Виявляється, винайшли!
фото: http://danilov.uacompany.org/
Саме у роки, коли припинялося клонування «звєзд Московії» я натрапив у Києві на жовтий, нічим не примітний, недорогий, пластмасовий різдвяний Тризуб. О це була вдача! Середній зубець цього тризубу вінчав хрест. Відразу вирішив прикрашати різдвяну ялинку українською прадавньою символікою. Адже Тризуб прикрашав деякі вироби, включаючи й монети з часів Київської Руси-України. З тих пір золотий, новорічно-різдвяний Тризуб у моїй родині на почесному місці.
Деякі українці й сьогодні насаджують на верхівки різдвяних хвойних дерев мішуру радянських часів, навіть не замислюючись: а чи варто скоромити свої житла? Так, п’ятикутна рубінова зірка має привабливий дизайн та спогади молодості. Але, хіба все те золото, що блистить? Тим більш недоречно, коли диявольський знак у вигляді зірки присутній на Різдві Христовому.
Незважаючи на те, що Україна нібито незалежна вже більш 20 років, але ні влада, ні бізнес поки, що не спромоглися дати ради національній символіці під час масових суспільних свят. В українських крамницях можна зустріти навіть кремлівські зірки та американських Санта Клаусів, але тризуби поки у розряді дефіциту.
Хоча, виробництво новорічних тризубів дуже прибуткова та ще й патріотична справа. Адже жовто-золоті яликові прикраси можна виробляти з різноманітних матеріалів. А за ціновим спектром тризуби повинні задовольнити громадян із різним матеріальним статком. До слова, якщо розвинути ідею ялинкових іграшок, то виробництво запорізьких козаків чи чумаків також мало б чималий попит.
Отож, обирати вам: спогади про бій курантів на кремлівській вежі чи зустріч Нового року та Різдва у власній країні стародавніми звичаями та національними атрибутами. Але перед цим замислимось, як згадуватимуть наші дітлахи різдвяні свята років за.. двадцять-тридцять?..
Якою згадуватиме ялинку твоя дитина – залежатиме від тебе / фото: http://ndp.org.ua/
